Фізика 7 клас

Конспект уроку з використанням ІКТ

"Початкові відомості про будову речовини".

Тема уроку. Безладний рух атомів і молекул. Дифузія. Залежність швидкості дифузії від температури. Зв’язок швидкості руху частинок речовини з температурою.

Мета уроку: продовжувати формувати в учнів наукові знання про застосування основних положень молекулярно-кінетичної теорії для пояснення явища дифузії, залежності швидкості дифузії від температури тіла.

Обладнання: склянки з гарячою та холодною водою, марганцівка, флакон одеколону, фрагмент діафільму “Броунівський рух”.

Хід уроку:

І.Повторення раніше вивченого матеріалу:

1) будова речовини. Поняття про атоми і молекули; (слайд 1-3)

2) стани речовини(твердий, рідкий, газоподібний) та їх взаємне перетворення; (слайд 2)

3) приклади переходу речовини з одного стану в інший.

4) розміри атомів і молекул. Чому всі тіла ми бачимо суцільними?

5) чи подільний атом? Назвати частинки з яких складається атом.

ІІ. Вивчення нового матеріалу:

1) поняття про атомно-молекулярне вчення про будову речовини; (слайд 3)

2) рух атомів і молекул. Картина руху частинок (фрагмент діафільму ”Броунівський рух”).(слайд 4)

Експерименти:

·        налити на поверхню стола одеколону. Що почують учні через деякий час? Як пояснити це явище? (Учні роблять висновок)

·        після висновку зробленого учнями, що молекули рухаються, проводимо наступний дослід: склянка з гарячою водою і склянка з холодною водою. Вкидаємо мідний купорос і спостерігаємо.

Поняття про дифузію. Вводимо на основі демонстрації фрагменту. (слайд 5)

На основі цього даємо поняття дифузії, розповідаємо, що явище дифузії характерне не тільки для рідин, але й газів і твердих тіл. Наводимо приклади з підручника.

Щоб довести залежність швидкості дифузії від температури ставимо ряд запитань, на які відповідають учні, наприклад:

1) де швидше розчиниться цукор в гарячій чи холодній воді?

2) в якому розсолі швидше засоляться огірки: в гарячому чи холодному?

3) що таке “гаряче”, а що таке “холодне”?

На основі цих прикладів учні приходять до висновку, що явище дифузії проходить швидше там, де температура вища. Оскільки явище дифузії пов’язане з рухом молекул, то швидкість руху молекул і температура тіла взаємопов’язані. Чим вища температура тіла, тим більша швидкість руху його молекул, і навпаки. Якщо швидкість руху молекул в одного тіла більша, ніж в іншого, то і температура його вища.

4) Використання явища дифузії.

На явищі дифузії ґрунтується багато виробничих процесів, зокрема зварювання металів, цементація сталі, покриття поверхні виробів алюмінієм, нікелем, хромом, тощо.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

1)Тепла вода складається з таких самих молекул, що і холодна. Яка між ними відмінність?

2)Від чого залежить швидкість дифузії?

3)Яка залежність між температурою тіла і швидкістю руху його молекул?

4)Поясніть з погляду фізики технологію соління огірків та інших продуктів.

5)Розглянути задачі №56, №58, №60, №66.

Чому небажано, щоб волога тканина, пофарбована в темний колір, тривалий час дотикалася до білої тканини?

ІV. Домашнє завдання: §7. №59, №63.

Скачати презентацію та конспект уроку архівом

Конспект уроку з використанням ІКТ

"Будова речовини. Рух івзаємодія атомів і молекул. Дифузія."

Мета уроку: використовуючи основні положення молекулярно-кінетичної теорії, узагальнити знання учнів і пояснити явища дифузії; розвивати пізнавальний інтерес на основі уривків з літературних творів; вміти оперувати отриманими знаннями, формувати світогляд учнів, виховувати інтерес до предмета; розвивати здатність до самоосвіти, організації прийомів самоосвіти, уміння аналізувати почуте, робити висновки й узагальнення; розвивати логічне мислення і зв'язний виклад своїх думок і висновків, здатність приймати правильні рішення; популяризувати художню, науково-популярну літературу з погляду вивчення фізики і т. ін.

Тип уроку: інтегрований урок.
Методичні поради: школі не потрібний урок заради уроку. Головна мета уроку — зацікавити учнів в одержанні нових знань. Один зі шляхів розвитку пізнавальної компетентності учнів — використання на уроці літературних творів  Це оживляє урок, сприяє розвиткові самоосвітньої компетентності, закріпленню і поглибленню одержуваних знань, виробленню цілісного уявлення про навколишній світ.

Знання тільки тоді знання, якщо вони отримані з

усиллями свого розуму, а не пам'яті. 

Л.М.Толстой 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вітання, перевірка присутніх.

Учитель: Доброго дня, хлопчики та дівчатка, сідайте. Перш ніж ми розпочнемо наш урок давайте перевіримо готовність до нього (слайд).

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Розповідь вчителя (повторення вивченого).

Давайте пригадаємо:

 - що вивчає фізика?

 - що таке фізичне тіло? (Наведіть приклади).

 - що таке речовина? (Наведіть прикладт).

Фізичне тіло може складатися з однієї або кількох речовин. Ніж, як правило виготовляють не з однієї речовини, а з двох: лезо - зі сталі, держак - з деревини. Усно ми з вами пригадали, а тепер тепер давайте напишемо невеликий диктант.  
Фізичний диктант "Фізичне тіла та речовини"

Намалюйте в зошитах таблицю, яка складається з двох колонок: фізичне тіло та речовина. Зараз на дошці з'являться слова, а вип овинні вирішити куди саме їх записати. Наприклад: залізо, олівець.

Далі учні працюють самостійно. Робота триває 5 хв. Потім вони обмінюються бланками і перевіряють правільність заповнення один у оджного. За кожне правильно вписане слово 1 бал.

ІІІ. Повідомлення теми уроку і мотивація навчальної діяльності.

 Учитель. Послухайте невелике оповідання Анатолія Мітлева "Запах хліба". 

У старовину для солдатів пекли дуже великі хліби. Кожний везли за військом на возі. Космонавти беруть із собою на орбіту хлібці величиною із сірникову коробку. Найбільші хліби і найменші, і ті, що між ними, - короваї, коржі, буханці, колобки - пахнуть однаково - ситно і весело. Жоден інший продукт не має такого розкішного запаху. Хлібом пахне тільки хліб.

1. Як видумаєте, чому пахне хліб?

2. Як можна пояснити це явище з погляду фізики?

ІV. Виклад нового матеріалу.

На столі — три мензурки з водою.

Учитель. Був ранок звичайного робочого дня. Молекули води ліниво рухалися в різні сторони, виконуючи святу заповідь: «Будь завжди у вічному русі!».

Нелегка доля випала їм — ні дня, ні хвилинки відпочинку. Спокій міг би їм тільки сниться, але вони, на жаль, були позбавлені і сну.

Але, що не кажіть, а їм не позаздриш!

Рухаючись без жодної мети в якомусь напрямку, вони, крім того, ще дуже часто зіштовхувалися одна з одною. А зіштовхнувшись, як ошпарені, вони зі злістю розліталися в різні сторони, щоб через якусь мить знову зіштовхнутися.

Але чим тільки не пожертвуєш заради вічного руху на Землі!

І раптом сталася незвичайна подія. Якісь чужі молекули, зовсім не схожі на них, зненацька з'явилися у воді. 

(У цей момент вчитель додає у воду кристалики мідного купоросу і розмішує воду). 

Вони намагалися проникнути між молекулами води і дуже часто досягали своєї мети (додає з 1-ої мензурки розчин у 2-у, одержуючи з блакитного розчину слабко-голубий).

Робили вони це спокійно і якось навіть урочисто. Зіштовхуючись з молекулами води, чужинці-молекули поштиво перепрошували перед ними, ніби говорячи: «Не наша в тому провина, такий закон природи». Одним словом, зла вони нікому не робили. Така доброзичливість і галантність дуже сподобалися нашим молекулам води. Вони перейнялися довірою до своїх, хоч і не проханих, але гостей,— і дружно пішли їм назустріч (розчин з 2-ої мензурки переливає в 3-ю, одержуючи практично «чистий» розчин). 

Не страшно, що колір води змінився, зате життя відтепер буде цікавіше — вони навіки побраталися з молекулами мідного купоросу. А говорячи традиційно — відбулася звичайна дифузія. 

— Отже, ми спостерігали явище дифузії. Хто з вас може дати визначення цього явища? (Після висновків учнів вчитель узагальнює сказане і дає визначення дифузії.)

Дифузія — взаємне проникнення дотичних речовин одна в одну, що відбувається внаслідок безладного руху молекул речовини.

— Дифузія відбувається й у газоподібних речовинах. 

"Черемшина ця росла не кущем, а деревом... кучерявим  і вся обсипана яскравим, білим запашним кольором. Здалеку відчувався її запах". 

(Л. М. Толстой). 

Гроза прошла, и ветка белых роз 

В окно мне дышит ароматом 

О.Блок  

— Прослухавши ці рядки, поміркуйте, чому дифузія в газах відбувається швидше, ніж у рідинах? (Відстані між молекулами в газах більше, ніжу рідинах). 

— Якщо дифузію в газах і рідинах легко спостерігати, то у твердих речовинах  це зробити складніше. Чому? (Відстані між: молекулами у твердих тілах менше, ніжу газах і рідинах, тож: свобода руху молекул менше.)  

— Явище дифузії має велике значення в житті людини і тварин.

— Отже, ми спостерігали явище дифузії. Хто з вас може дати визначення цього явища? (Після висновків учнів вчитель узагальнює сказане і дає визначення дифузії).

— Явище дифузії має велике значення в житті людини і тварин.

ІV. Закріплення нового матеріалу.
1. У якому росолі (холодному або горячому) швидше засолюються огірки? Чому?
2. Середня швидкість руху молекул газу при кімнатній і температурі складає сотні метрів за секунду — це швидкість артилерійського снаряда? Чому запахи поширюються повільніше?
3. Чому вершки в молоці відстоюються швидше в холодній кімнаті? 
V. Домашнє завдання.
§ 9 ст 70-76. Відповісти на запитання після параграфу.

Скачати презентацію та конспект уроку архівом